Весна, літо, осінь, зима... і знову весна

Незвичайний, надзвичайно естетичний та глибокий фільм. Ідеальний світ навкруги, і тільки людина завдає болю оточуючим та собі і невідворотньо спокутує свої гріхи. Прикро, що людська природа не еволюціонує, а цикл помилок повторюється

Не лише людина завдає болю оточенню. Людина, як і все инше, є невільна у своїх вчинках, а є наслідком і обумовленна середовищем. Питання мусили б поставити "творцеві" навіщо воно створило цей світ таким "досконалим", навіщо ненавчена, непідготовлена істота потрапляє до середовища непереборних спокус, мусить вчинили лихо, стати "гріховним", а потім "спокутувати" ту "провину". Така поведінка "творця", такий устрій є цілком схожими з діями шахраїв, здирників та иншої мерзоти, метою яких є переконати жертву в наявності обов'язку, а потім з того мати зиск, пити кров та ще й звинувачувати, мов те є твоя провина, ти єсі сам винен. Звісно, дитина є сама винна винна в тому, же втрапила у халепу, а НЕ батьки, що покинули її без нагляду, НЕ навчили. Дуже добра є "наука" кинути дитину на призволяще та її ж звинувачувати.