Глюк

Спойлери!
Цей проєкт аудиторія зустріла неоднозначно. Одні кажуть, що це розчарування, а інші називають шедевром. Я ж спробую знайти золоту середину.

Дехто каже, що їх обманули, що вони розчаровані, вони хотіли більше НЛО, а тут якісь культи та смішний зелений чоловічок. От тільки це не проблема серіалу. Якщо в описі присутній термін НЛО, це не означає, що це рімейк фільму "Люди в чорному". Слід розуміти, що це може нести конспірологічний характер.

Насправді ця історія має більш психологічний напрямок, але це не відразу помітно. Можна припустити це на початку серіалу, але в міру розвитку детективної складової сюжету це відчуття зникає, хоча згодом повертається і починає плутати нас. Ми, як і головна героїня, не знаємо в що вірити, а в що ні.

Хон Чі Хьо живе життям про яке інші мріють. Вона легко отримала роботу, батько друг директора компанії, де вона працює. Мачуха має власний бізнес та добре до неї відноситься. Залишається жити "нормальним" життям, як усі, але Чі Хьо не відчуває себе щасливою. Незацікавлена в тому, що відбувається навколо та в особистому житті. Це добре видно в розмові з її хлопцем та під час спільної вечері з батьками. Вона часто дивиться кудись в порожнечу роздумуючи про щось, ніби не вписується, не така як всі, ніби не тутешня.

Я гадаю, що ця так звана "нетутешність" пояснюється тим, що Чі Хьо не знає хто вона, чого хоче, ніби все влаштували за неї, також присутній страх перед майбутнім. Коли вона звернула не туди? Як знайти інтерес до життя? Куди рухатись. Кажуть, що минуле часто сковує людину, якщо не навчитися відпускати. І справді сюжет апелює до минулого нашої героїні, але проблема полягала в тому, що вона не пам'ятала свого минулого. І щоб його відпустити потрібно було все згадати.
Моя суб'єктивна думка.
З розвитком сюжету та новими спогадами з минулого, можна зрозуміти чому Хон Чі Хьо плаче слухаючи музику перед контактом з прибульцями в перші хвилини першої серії.
Суть в тому, що ця пісня могла бути улюбленою піснею її матері, яка загинула. Це розумієш згодом, бо це за лаштунками сюжету. Дівчина поглиблено цікавилась темою НЛО, що було її хобі та порятунком водночас. Зрозуміло, що для всіх вона була дивною, тому годі говорити про друзів. Вона була самітником поки не потоваришувала з Бо Рою, яка проявила інтерес до її захоплень. Бо Ра була повною протилежністю Чі Хьо, хуліганка, що палить та п'є. Їх об'єднувало те, що вони самітники. З часом батько Чі Хьо знайшов нову супутницю та планував одружитись, що додатково впливало на психічний стан дівчини. Це можна помітити в розмові, коли Бо Ра запитує кого вона більше ненавидить батька чи мачуху. Разом вони намалювали прибульця. Бо Ра додала йому зелений шолом своєї улюбленої команди по бейсболу - "Єдинорогів". Пізніше стається контакт Чі Хьо з "світлом", а через три доби її знаходять в полі без свідомості.

Хон Чі Хьо нічого не пам'ятала та вважала, що це сталося через те, що Бо Ра її напоїла й навіть не намагалася знайти. До цього ще й долучився вплив дорослих, які говорили, що не слід було зв'язуватись з цією хуліганкою. Хоча зі спогадів ми бачимо, що Бо Ра навпаки говорила зупинитись. Зрозуміло, що після цього Чі Хьо не могла цікавитись тим, що нагадувало їй про цей інцидент. Залишилась законсервована в часі так і не змирилась зі смертю матері, не прийняла мачуху, а тут ще й "зрада" подруги. Але намагалась жити нормальним життям, тікаючи від реальності. Вона сама говорила: "Неважливо, що я бачу. Я не маю вірити в те, що немає наукового пояснення. Я не повинна вірити тільки тому, що бачу це". Можна припустити, що вона відмовлялась вірити в те, що у неї можуть бути психічні розлади(але це просто теорія).
Можливо галюцинації з прибульцем виникали від страху перед невідомим. Невідомим могло бути одруження.

У першій серії Чі Хьо побачила прибульця в магазині, саме після розмови про одруження зі своєю подругою. Зі слів дівчини це вперше за 3-4 роки. В стосунках вона саме 4 роки. Наступного разу це відбулось під час спільної вечері, коли Сі Кук запросив батьків Чі Хьо, де мова пішла про життя разом та одруження. Тепер галюцинації були складнішими до такої міри, що наша героїня опинилась на даху будинку, але не могла збагнути як там опинилась. Після повторного перегляду цього моменту я подумав, що вона хотіла вчинити самогубство, але Чі Хьо це сама спростувала. Та й занадто серйозних прецендентів для цього не було. Ви запитаєте чому вона могла боятися вийти заміж? Можливо, пам'ять про смерть матері, коли та була заміжня, на додачу страх зради, бо все життя вона вірила, що Бо Ра її покинула. Третій раз прибулець з'являється, коли Чі Хьо знаходить годинник Сі Кука на місці його викрадення. В цей момент вона могла думати про стосунки з ним.
В процесі розслідування він ні разу не з'являється. Можна провести паралель, що розслідування зникнення Сі Кука привело її до спогадів свого минулого. Іншими словами Чі Хьо знайшла себе та помирилася зі своїм минулим. Зрозуміла, що даремно звинувачувала Бо Ру, прийняла мачуху як частину своєї родини після 15 років життя разом. Вона поважала життєвий вибір, який зробив її батько, і перестала звинувачувати його у своїх нещастях. З Сі Куком вона мирно розійшлась, вони обоє зрозуміли, що деяким людям просто не судилося бути разом. 

Не так важливо був контакт з НЛО чи ні, це уже питання віри. До речі на вірі тут також зробили акцент. Історія з культом показує як легко люди, які не мають міцних особистих меж і піддаються впливу подібних організацій.

Більшість подій могло відбуватись під час гіпнозу у психолога, але це припущення. Не виходить сприймати НЛО, як інтерпретацію, бо є моменти, які важко пояснити. Багато сюжетних точок, тому виникали ще деякі теорії, але вони дуже вже натягнуті. Не можна сказати, що це шедевр, є враження, що в сценарії щось недопрацювали, але й занадто занижати оцінки не слід. Видно, що це досить нестандартна драма, навіть експериментальна. В ній закладений зміст, але здається не дотиснули в реалізації. Можливо не потрібно було змішувати жанр додаючи комедійні моменти, концентруючись на напрузі. Хоча, як на мене, навіть якби їх було більше це не зіпсувало б проєкт, але при одній умові, що екшену та напруги мало б бути більше. Нелогічний момент у кінці 6 серії. У фінальних серіях темп падає, але проєкту треба дати шанс. З чим тут точно немає проблем то це з грою. Чон Йо Бін та Нана справились чудово.